Сьогодні гість нашої рубрики – протоієрей Євген Заплетнюк, клірик Тернопільської єпархії УПЦ Київського Патріархату. – Отче Євгене, наскільки реальним є об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви?
Слава Ісусу Христу!Сьогодні ми чули разом з вами про неймовірне чудо, яке здійснив Господь в містечку Наїн, що розташоване неподалік Капарнаума, коли йшов до Єрусалиму. Він зустрів бідну вдову, яка хоронила свого єдиного сина. Ви знаєте, коли люди зустрічаються зі смертю, це неймовірне лихо! Напередодні усі ті, хто йшов з Ісусом були свідками чуда, яке
Прес-служба Тернопільської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату повідомляє про те, що Високопреосвященний Нестор, архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький, задовольнивши клопотання
Добрі вчинки інших записуємо на піску, злі – на камені. Як показує життя, носячи в собі образу на когось, ми викликаємо нову. І так по колу. Бо образа – це помста самому собі. Протоієрей, кандидат богословських наук Євген Заплетнюк розповідає про природу образи.
20 липня 2014 року, у неділю 6-ту після П’ятидесятниці, в день пам’яті преподобних Фоми, Акакія, Єфросинії та інших святих, відправу Божественної літургії в кафедральному соборі Воскресіння Господнього м. Тернополя очолив прот.Євген Заплетнюк. Йому співслужили клірики храму – свящ.Сергій Стельмах, свящ. Діонісій Герета та диякон Сергій Лівицький.
Пораховано, що з 365-ти днів літургічного року, більше двох з половиною сотень – це саме пісні дні. Таким чином, Православна Церква не лише в час Чотиридесятниці, але й можна сказати, що постійно, тримає в належному духовному “тонусі” віруючих, зберігаючи їх зайвих та непотрібних вчинків. Якби лише люди слухали те, що їм кажуть священики, а священики
Таїнство Соборування – це священнодійство подароване Богом для полегшення страждань саме важкохворих людей. Однак, сучасна практика нашої Церкви допускає до участі один раз у році й людей без явних фізичних проблем, при цьому маючи на увазі їх потребу в уздоровленні не тільки тіла, але й душі. Зазвичай, такий чин відправляється для великої кількості людей у час
